рос≥йською
≈колог≥чн≥ проблеми ƒн≥пра
≈колог≥чн≥ проблеми
 

≈колог≥чний стан малих р≥чок  иЇва.
ѕроблеми та перспективи

ќрлиц¤ ёл≥¤
”читель —крипник ќлександр —ерг≥йович

 оли ви опускаЇте руку в текуч≥й пот≥к,
ви доторкаЇтесь до минулого дл¤ тих,
хто вище за теч≥Їю≥ майбутнього дл¤ тих,
хто живе нижче.
Ћеонардо да ¬≥нч≥

¬ ”крањн≥ нин≥ ≥снують своњ специф≥чн≥ проблеми розвитку ¤к≥ потребують негайного розв'¤занн¤. ѕоки що наша крањна залишаЇтьс¤ державою з екстенсивним типом розвитку економ≥ки,що неминуче призводить до нерац≥онального природокористуванн¤. ј результатом цього Ї подальше виснаженн¤ природних ресурс≥в ≥ пог≥ршенн¤ ¤кост≥ довк≥лл¤.
”крањна - одна з найменш забезпечених водою Ївропейських держав: на одного жител¤ припадаЇ близько 1 тис.м куб. води на р≥к. «г≥дно з водогосподарським балансом .р≥чок, деф≥цитними Ї б≥льш≥сть вод сток≥в ≥ водн≥ ресурси дедал≥ б≥льше стають стримуючим фактором у розвитку та розм≥щенн≥ продуктивних сил '/крањни. Ќин≥ об'Їми використанн¤ води в басейнах р≥чок практично дос¤гали верхньоњ меж≥. ¬иникла суперечн≥сть м≥ж попитом на воду та можливост¤ми його задоволенн¤ ¤к за к≥льк≥стю, так ≥ за ¤к≥стю. —тан водних ресурс≥в Ї вкрай негативним. «начного пол≥пшенн¤ потребуЇ ¤к≥сть питноњ води. Ќе в≥дпов≥даЇ г≥г≥Їн≥чним нормам та правилам 5,9% водопровод≥в централ≥зованого водопостачанн¤, 10,3% -комунальних.
ѕроблема водокористуванн¤ в наш≥й крањн≥ стала загальнодержавною. ÷е проблема здоров'¤ та виживанн¤ мешканц≥в ”крањни, а також визначальний фактор економ≥ки. . ¬ басейн≥ головноњ водноњ артер≥њ ”крањни - ƒн≥пра склалос¤ вкрай загрозливе еколог≥чне становище. ¬насл≥док порушенн¤ природноњ р≥вноваги знизилась ¤к≥сть водних ресурс≥в. ј „орнобильська катастрофа посилила надм≥рне антропогенне навантаженн¤.

“уп≥цина Ќатал≥¤ 7-ј клас школа є168 м.  иЇва

" –≥ка мого майбутнього"

„удовий ƒн≥про у тиху погоду, коли в≥льно ≥ плавно мчить кр≥зь л≥си й гори повн≥ води своњ. јле, ¤кщо ≥ дал≥ люди будуть засм≥тчувати ƒн≥про, то ƒн≥про перетворитьс¤ на брудну, в ¤к≥й небезпечно брати воду, купатис¤ р≥чку. “≥льки, ¤кщо люди зрозум≥ють, ¤ку шкоду вони робл¤ть природ≥, коли викидують р≥зний бруд у р≥чку,тод≥ ƒн≥про буде чистим.
ƒн≥про - це р≥ка нашого майбутнього, та майбутньго наших д≥тей ≥ ми повинн≥ збер≥гати його , ¤к найдорожчий скарб що дала нам природа.
–озк≥шний! Ќема р≥вноњ йому р≥чки на св≥т≥.
¬ербовська ёл≥¤

”чениц¤ 10 класу —. ¬исока ѕ≥ч ∆итомирський р-н ∆итомирська обл

я в≥дпов≥дальний за майбутнЇ своЇњ пданети

я росту. я б≥льше ≥ краще розум≥ю св≥т. я бачу, що ми живемо у в≥к атомних станц≥й, могутн≥х завод≥в ≥ фабрик, ≥ мабуть у в≥к безпечност≥ ≥ безв≥дпов≥дальност≥.
ћонстри атомноњ енергетики, потужн≥ заводи-г≥ганти, перед ¤кими ставл¤тьс¤ завданн¤: грош≥ ≥ ще раз грош≥, своњми отруйними в≥дходами поступово знищують все живе на «емл≥. ”же зараз видно страшний негативний вплив атомних станц≥й, ¤дерноњ та атомноњ зброњ, р≥зних нових отрутох≥м≥кат≥в ≥ взагал≥ нових речовин, ¤к≥, з'Їднуючись з ≥ншими, або розпадаючись, завдають величезноњ шкоди люд¤м, тваринам, рослинам. Ћюди хвор≥ють на нев≥дом≥ хвороби, за звичайних умов зазнають загадкових отруЇнь, з'¤вл¤ютьс¤ мутац≥њ. “аке враженн¤, що у нас нема чистого пов≥тр¤, чистоњ води, чистоњ земл≥.
я росту. я б≥льше ≥ краще розум≥ю цей складний св≥т. —правд≥, кожен з нас в≥дпов≥дальний за майбутнЇ своЇњ планети. ћи молод≥.  оли виростемо, повинн≥ берегти, а не руйнувати наколишн≥й св≥т, св≥т, в ¤кому побачили вперше сонце, почули голос р≥дноњ мами. «вичайно, ¤ не в змоз≥ сама дос¤гти значних результат≥в ≥ усп≥х≥в. ѕроте ≥ в≥д мене особисто залежить багато. јдже нам жити у 21 стол≥тт≥. як хочетьс¤, щоб моЇ село, мо¤ ”крањна, вс¤ планета у новому тис¤чол≥тт≥ була в чистих голубих водах, в зелених л≥сах, прекрасних кв≥тах, в пов≥тр≥, ¤ким хочетьс¤ ≥ хочетьс¤ дихати.
ј заразЕ
ѕройд≥ть по вулиц¤х с≥л, понад р≥чкою “етер≥в. —к≥льки см≥ттЇзвалищ, ск≥льки непотребу викидають у р≥чку, ск≥льки вирубують дерев, ск≥льки розорюЇтьс¤ берег≥вЕ Ќа пол¤х знищують багатов≥ков≥ болотц¤, р≥вчаки, ¤к≥ живили р≥чку. —к≥льки отрутох≥м≥кат≥в внесли ≥ внос¤ть у землю, ск≥льки њх ≥ще лежить на пол¤х.
Ѕеречи участь у проект≥ "ƒень ƒн≥пра та його приток", ¤ зрозум≥ла, що можу теж багато зробити корисного.
я розпов≥дала люд¤м про ¤к≥сть води, про джерела њњ забрудненн¤, про шк≥длив≥сть вирубок кущ≥в, дерев, про недопустим≥сть митт¤ автотранспорту б≥л¤ р≥чки, пранн¤ р≥зними х≥м≥чними засобами б≥лизни в р≥чц≥, шк≥длив≥сть розорюванн¤ берег≥в, замуленн¤ струмк≥вЕ
Ѕагато людей з розум≥нн¤м поставились до наших роз'¤снень, вимог.
–азом з друз¤ми ¤ розчищала забуте джерело, садила верби на правому берез≥, бо в≥н останн≥м часом почав розмиватись, поставили заборонний знак, щоб не скидати см≥тт¤, звернулис¤ до депутат≥в с≥льради з пропозиц≥¤ми.
ѕочинати треба з малого. ≤ саме нам, молодим, треба починати з малого: у своЇму подв≥р'њ, на своњй вулиц≥, на своњй р≥чц≥, у своЇму сел≥. Ѕоротис¤ за чисту воду, за чисте пов≥тр¤, за нашу таку прекрасну ≥ неповторну планету «емл¤.
 
  I*EARN-UKRAINE    


Hosted by uCoz