  рос≥йською |
 |
√еограф≥¤ ƒн≥пра
|
||||||||||||||||||||
|
¬одн≥ ресурси ’арк≥вщини ¬одн≥ ресурси област≥ представлен≥ 156 р≥чками довжиною б≥льше 10 км кожна, загальною довжиною 4561 км, ¤к≥ в≥днесен≥ до басейн≥в р≥чок —≥верський ƒонець ≥ ƒн≥про.«агалом сумарн≥ водн≥ ресурси област≥ мають загальнодержавне значенн¤ ≥ оц≥нюютьс¤ в 3,8 км«/р≥к. јнал≥з водокористуванн¤ та водозабезпеченн¤ за останн≥ 5 рок≥в показав, що в област≥ спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до зменшенн¤ забору води та њњ використанн¤. «ниженн¤ водозабору пов'¤зано з контролем за виконанн¤м заход≥в, направлених на рац≥ональне використанн¤ водних ресурс≥в, з одного боку, з другого - нестаб≥льн≥стю роботи п≥дприЇмств, зменшенн¤ виробництва у с≥льському господарств≥  (зниженн¤ погол≥в'¤ тварин, скороченн¤ об'Їм≥в зрошенн¤ с≥льськогосподарських уг≥дь ≥ т.д.)“ак, використанн¤ св≥жоњ води в промисловост≥ за 5 рок≥в зменшилос¤ на 50,9 %, в с≥льському господарств≥ на 57,1%, дл¤ зрошенн¤ на 51,2 %, в комунальному господарств≥ на 3,2%. «меншенн¤ використанн¤ св≥жоњ води спостер≥гаЇтьс¤ в риборозведенн≥, в с≥льському господарств≥, у комунальному господарств≥, в зрошенн≥, в ≥нших галуз¤х. «а рахунок скороченн¤ об'Їм≥в виробництва використанн¤ оборотноњ води за 5 рок≥в зменшилос¤ в ц≥лому на 43,5 %. ќднак в останн≥ 2 роки витрати оборотноњ води дещо зб≥льшилис¤. ќсобливо ц¤ тенденц≥¤ пом≥тна в промисловост≥: на «м≥њвськ≥й “≈—, на державному п≥дприЇмств≥ "’≥мпром", на цукрових заводах, на ¬ј“ "’арк≥вцитрон". ” зв'¤зку з зменшенн¤м забору ≥ використанн¤м св≥жоњ води та припиненн¤м скиду ст≥чних вод б≥льш, н≥ж 10 водокористувачами (в тому числ≥ завод "ѕ≥вденкабель", автотурбаза " емп≥нг", ѕриколотн¤нський маслопресовий завод) об'Їм скиду ст≥чних вод у поверхнев≥ водн≥ об'Їкти суттЇво знизивс¤. «а рахунок покращанн¤ ¤кост≥ очистки ст≥чних вод та реконструкц≥њ з розширенн¤м потужностей очисних споруд на комплекс б≥олог≥чного очищенн¤ "ƒикан≥вський", комплекс б≥олог≥чного очищенн¤ "Ѕезлюд≥вський", виробничих управл≥нь водоканал≥зац≥йного господарства м≥ст „угуњв ≥ Ѕалакл≥¤, «м≥њвськоњ “≈— значно знизивс¤ скид забруднених ст≥чних вод. —л≥д в≥дм≥тити, що за останн≥ роки зб≥льшилас¤ потужн≥сть очисних споруд в результат≥ введенн¤ в експлуатац≥ю нових потужностей, в тому числ≥ на комплекс≥ б≥олог≥чного очищенн¤ "ƒикан≥вський" (100 тис.м«/добу), виробничому управл≥нн≥ водоканал≥зац≥йного господарства м. Ѕалакл≥¤ (4,2 тис.м«), водоканал≥зац≥йноњ ф≥л≥њ смт. раснокутськ (4,2 тис.м«) та ≥нших. Ќезважаючи на значне зниженн¤ скиданн¤ забруднених ст≥чних вод п≥дприЇмствами комунального господарства, ц¤ галузь продовжуЇ залишатис¤ найб≥льшим забруднювачем поверхневих вод. ќсновними причинами складноњ ситуац≥њ у комунальному господарств≥ Ї передача багатьох  в≥домчих очисних споруд, ¤к≥ ф≥зично застар≥ли, обладнанн¤ ¤ких на прот¤з≥ тривалого часу не обновлювалос¤ у зв '¤зку з в≥дсутн≥стю ф≥нансуванн¤, на баланс комунальних.–азом з тим, в област≥ покращено очистку ст≥чних вод комплекс≥в б≥олог≥чного очищенн¤ "ƒикан≥вський" ≥ "Ѕезлюд≥вський" ƒ ѕ "’арк≥вкомуночиствод", «м≥њвською “≈—, що дало змогу перевести ст≥чн≥ води цих п≥дприЇмств в категор≥ю "нормативне очищен≥". ƒруге м≥сце серед забруднювач≥в водних об'Їкт≥в област≥ пос≥даЇ промислов≥сть, де спостер≥гаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ скиду забруднених ст≥чних вод, що пов'¤зано ≥з слабою матер≥ально-техн≥чною базою, в≥дсутн≥стю ф≥нансуванн¤ на проведенн¤ ремонтних роб≥т. «начне зб≥льшенн¤ в останн≥ 2 роки скиду "нормативне очищених" на очисних спорудах ст≥чних вод в пов'¤зане з покращенн¤м ¤кост≥ очистки ст≥чних вод на комплекс≥ б≥олог≥чного очищенн¤ "ƒикан≥вський" ƒ ѕ "’арк≥вкомуночиствод" та «м≥њвськоњ “≈—, виробничих управл≥нь водоканал≥зац≥йного господарства м≥ст „угуЇва ≥ Ѕалаклењ. «начне зб≥льшенн¤ скиду ц≥Їњ категор≥њ ст≥чних вод в пор≥вн¤нн≥ пов'¤зане з переводом ст≥чних вод комплексу б≥олог≥чного очищенн¤ "ƒикан≥вський" ƒ ѕ "’арк≥вкомуночиствод", «м≥њвськоњ “≈— та ≥нших з категор≥њ "недостатньо очищених" в категор≥ю "нормативне очищених". ” зв'¤зку ≥з зменшенн¤м забору ≥ використанн¤м св≥жоњ води спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до зниженн¤ об'Їму скиду ст≥чних вод у поверхнев≥ водойми . –≥зких зм≥н у ¤кост≥ води у р≥ках —≥верський ƒонець ти ќск≥л в останн≥ роки не спостер≥галос¤. Ќеобх≥дно в≥дм≥тити де¤ке зб≥льшенн¤ концентрац≥њ н≥трит≥в у вс≥х створах р. —≥верський ƒонець, в р. ќск≥л нижче м. уп'¤нська та „ервонооск≥льському водосховищ≥. ¬ р.ќск≥л та „ервонооск≥льському водосховищ≥ зросла концентрац≥¤ амон≥ю в 1,5 рази у пор≥вн¤нн≥ з нормою у 1998 роц≥. ” р. —≥верський ƒонець вище та нижче м. ≤зюму, а також на кордон≥ з ƒонецькою областю зб≥льшилас¤ концентрац≥¤ нафтопродукт≥в та склала. √≥дрогеолог≥чн≥ умови ’арк≥вськоњ област≥ дозвол¤ють вир≥шувати питанн¤ водопостачанн¤ практично будь-¤кого м≥сц¤ за рахунок п≥дземних вод. Ќа сей час господарсько-питне водопостачанн¤ б≥льшост≥ населених пункт≥в област≥ забезпечуЇтьс¤ за рахунок цих вод . ўодо стану п≥дземних вод, то в м. ’арков≥ ≥ районних центрах техногенний вплив ≥ проникненн¤ забруднень розповсюджуЇтьс¤ на глибину зал¤ганн¤ основних експлуатац≥йних водоносних горизонт≥в таких, ¤к межигорсько-обуховський (харк≥всько-верхньо-кињвський), бучаксько-кан≥вський та верхньокрейдовий.“ехногенне забрудненн¤ п≥дземних вод в першу чергу стосуЇтьс¤ неглибоко зал¤гаючих водоносних горизонт≥в надкрейдовоњ товщ≥, що мають недостатню природну захищен≥сть. ¬ цих горизонтах спостер≥гаЇтьс¤ зр≥ст загального солевм≥сту, жорсткост≥, зал≥за, а також р¤ду м≥кроелемент≥в, специф≥чних дл¤ умов ƒн≥провсько-ƒонецького артез≥анського басейну. ƒо джерел њх забрудненн¤ сл≥д в≥днести промислов≥сть, с≥льське господарство, комунальний сектор та транспорт. Ѕалансов≥ запаси п≥дземних вод област≥ складають 1031,7 тис.м«/добу; прогнозн≥ запаси - 3867,8 тис.м«/добу, з них сеномано-нижньо-крейдовий водоносний горизонт - 200 тис м«/ добу, надкрейдовий (верхньокрейдовий, ол≥гоценовий, бучакський) - 50 тис. м«/добу . ќсвоюЇтьс¤ водоносний горизонт пр≥сних високо¤к≥сних п≥дземних вод - верхньоюрських в≥дкладень. ¬ межах област≥ оф≥ц≥йно за даними "√ео≥нформ" ≥снуЇ 21 водозаб≥р та 4 родовища м≥неральних вод (дан≥ балансових запас≥в ≥снують т≥льки щодо Ѕерез≥вського родовища м≥неральних вод ≈колог≥чно незбалансована господарська д≥¤льн≥сть, штучна зм≥на природного режиму водних об'Їкт≥в, недостатньо очищен≥ ст≥чн≥ води п≥дприЇмств ≥ неочищен≥ стоки з поверхн≥ водозабор≥в призвели до того, що деградац≥йн≥ процеси почали переважати над самов≥дновною ≥ самоочисною здатн≥стю малих водних систем. —турбован≥сть викликаЇ еколог≥чний стан водоохоронних ≥ прибережних зон. ” вказаних зонах, особливо в межах населених пункт≥в, в≥дзначаЇтьс¤ забрудненн¤ побутовими та виробничими в≥дходами. ¬ результат≥ розорюванн¤ заплав малих р≥чок до бровки берега замулюютьс¤ русла р≥чок, ¤к≥ Ї природними дренажами. як результат, це одна з причин п≥дтопленн¤ ірунтовими водами населених пункт≥в област≥. “ака коротка характеристика стану водних ресурс≥в ’арк≥вщини, ¤ку склала наш≥ студенти п≥д кер≥вництвом викладач≥в еколог≥њ. |
|||||||||||||||||||||
 |
I*EARN-UKRAINE | |||||||||||||||||||||
