Прізвище, ім'я: Петровічев Юрій
Ліцей № 208 м.Києва
Вчитель: Сахацька Валентина Олександрівна

О Борисфене!

О Дніпре широкий, о батько Русі!
Тобі поклонялися люди усі.
На тобі було місто засновано славне,
Воно розвивалося тихо і плавно.

І зараз течеш через стольний наш град,
І кожен твоїй присутності рад.
Ти нас охрестив, життя ти нам дав.
Як добре, що місто тут Кий заснував.

У водах твоїх Русь Володимир хрестив
І у води твої язичних богів опустив…
По боках двох твоїх лежить Україна,
Україна - це наша є рідна країна.

По землі українській течеш крізь віки,
І в водах твоїх вмилось сонце й зірки.
Землі несеш радість, забираєш скорботу,
І люди для тебе знаходять добру роботу:

Оросити поля, налити колосся,
Облити водою дерев всіх волосся.
Ти ніколи не зрадиш, ти завжди допоможеш,
В біді свій народ ти ніколи не бросиш.

Борисфене наш славний, носитель добра,
Твоєю водою Україна жива!

Автор: Нікітенко В'ячеслав 6-А С/Ш 267

Століття плинуть, тисячі років
Несе Дніпро свої могутні води,
І дивиться з вискоих берегів
Плекає долю нашого народу.

Він пам'ятає сиву давнину -
Лад'ї Олега, меч його кривавий,
Варягів і Борисову труну,
Розкосих половів й казацьку славу.

А ще Перуна, мертвого, як сніг,
Невже і справді схожого на Бога,-
Не поглинав одразу, а беріг,
Підштовхував до берега крутого.

Він бачив Святославове життя,
Загублине в його ж таки порогах,
Він прагнув волі і добра.
І не пускав до берега чужого.

Він влітку поглинав вінки прекрасних дів,
Нам взимку йшла убога Катерина,
Він став Йорданом для твоїх синів,
І піснею для тебе, Україно!

Коваленко Наталя, переможниця конкурсу "Міс екологія".

Звернення у 21 століття

Люди майбутнього!
Будьте дбайливі,
Ви маєте досвід тисячоліть!
Природа й людина - єдине ціле,
Їх неможливо ділить.
Вчіть і досліджуйте рідну природу,
І для нащадків своїх збережіть.
Не зупиніть шлях історії людства
На жоден крок, жодну мить.
Ми чисті річки, чисті озера
Хочемо вам залишить,
Щоб на планеті Земля ніколи
не пролунало: - "ДОПОМОЖІТЬ!"

Надя

Дніпро

Над Дніпром-Славутичем
Пташка пролітає...
Може радіації
у воді немає?

Он рибалка вудкою
Рибу підсікає...
Може у Славутичі
Хімії немає?

А на пляжі мати
Дитинку купає
То ж напевно, бруду
у Дніпрі немає.

Люди! Схаменіться!
Бережіть природу!
Нашій екології
не завдайте шкоду!

Хай плаває риба,
Хай пташка літає,
Хай дитя не плаче
Як в Дніпро пірніє.

Вахтеля Андрія, 6-А клас С/Ш 267 м.Києва

У світі є річок багато дуже красивих
Та для українця найкраща із усіх -
Та, що зветься Дніпр широкий,
Що оспіваний великим Кобзарем.

І могутня сила величава,
І велика міць води Дніпра
Не залишить україночку в неволі
Не залишить, бо він - відданий слуга.

Хай Дніпро, могутній й красивий,
Дарує всім добробут та життя.
Хай його велика міць і слава
Розкриють нам Вітчизни поняття.

Тимоха Дарина, 6-А клас С/Ш 267 м.Києва

Яка вода у нашої ріки?
Жива вода!
Повз нас несеться на усі віки
Жива вода.
Дає життя лісам, лукам, полям
Жива вода.
Тамує спрагу землям і всім нам
Жива вода.

Яка ж вода у нашого Дніпра?
Жива вода!
Коштовніше від всякого добра
Жива вода.
Чорнобилем облита, але все ж
Жива вода.
Для нас усіх цілюща до безмеж
Жива вода.

Так бережімо ж, поки це іще
Жива вода!
Дніпра цілюще кожне джерельце -
Жива вода.
Повз нас несеться на усіх віки
Жива вода.
Дніпра-Славути, вільної ріки
Жива вода!

Невідомий автор

Блакитне небо дивиться у воду,
А сонце пестить річку раз у раз.
І де Дніпро здобув цю дивну вроду,
Яка чарує кожного із нас?

Величний Київ сяє куполами,
Їх відтіняє сивий наш Дніпро.
І це незмінно плине вже віками,
Цього у нас не забере ніхто!

Багато бачив він і щастя, й лиха,
Він бачив, як з'явилось місто тут.
Про це він досі згадує, хоч тихо,
Тобі нагадує, прохає:" Не забудь."

Багато спогадів плека у глибині,
Не кожному дано відчути їх красу.
Минуле і майбутнє він бачить уві сні,
І в кожну пору року несе до нас весну.

"Дніпро"- саме це слово тотожним є "могуть",
Це слово - наче символ єдиної землі.
Заради нього України сином будь,
Вона ж віддячить у стократ тобі!

Горбаєнко Олексій, 6-А клас

Дніпра жива вода
Крізь віки, крізь роки
Біжить Дніпра вода.
Вода та вічно молода,
Тече собі сплива.

Ці сиві води пам'ятають
Хрещення Руси-України.
Про це Дніпро оповідає,
Немов дитину колихає.

А коли ставали древні води
Не раз червоними від крові,
У ті часи горя і негоди
Доставало киянам звитяги й любові.

А тепер у камені стоять над Дніпром
Найдревніші славні кияни,
Ї немов до всіх промовляють:
"Шануймося, любі слов'яни!"